четвер, 14 травня 2015 р.

Аналізуючи сучасну теорію і практику мовленнєвої підготовки майбутніх
учителів, можна стверджувати, що ще недостатньо вивчено та розроблено
теоретичні засади формування у студентів мовленнєвої компетентності.
Існує нагальна потреба опрацювання і поширення результатів відповідних
досліджень і досвіду з цього напрямку в університетській освіті,
об’єктивної оцінки пропонованих технологій навчання і вивчення можливих
шляхів удосконалення якості професійної мовленнєвої підготовки
випускників вищої школи.

Закономірно, що в цій ситуації необхідним є пошук нових рішень у царині
професійної мовленнєвої культури майбутнього вчителя, вдосконалення
механізмів, які регулюють якість його мовленнєвої діяльності.

До причин, що визначають актуальність зазначеної проблеми, слід віднести
й соціальну ситуацію, зокрема, в загальноосвітній школі, де мовлення
стає одним із найбільш мобільних чинників, спроможних впливати на учня.
А це спонукає до створення і реалізації науково обґрунтованої
педагогічної системи, яка дає можливість забезпечити переведення
існуючої загальнопедагогічної системи у якісно новий стан, оптимізувати
зміст організації й управління процесом формування професійного
мовлення.


Немає коментарів:

Дописати коментар